Запитай у дитячого психолога )

adv1

adv2

Таня:

Доброго дня, дорогі Львівські мами! :-) (F)
Дуже мені приємно бути учасницею цієї групи. Сама є мамою двох, правда, вже достатньо дорослих дітей. Сама колись шукала відповіді на численні запитання щодо виховання своїх малюків. Зараз допомагаю знаходити відповіді на запитання іншим. Працюю я практичним психологом в одному з львівських садочків і консультантом-психологом в одному приватному садочку міста. Проводжу заняття з дітьми та тренінги з батьками.
Створила цю тему за запрошенням адміністратора групи п.Мар*яни для ...спілкування :-), для ваших запитань і моїх відповідей.
ЗАПРОШУЮ ДО РОЗМОВИ!
ЗАПИТУЙТЕ! БУДЕМО РАЗОМ ВИРІШУВАТИ ВАШІ ПРОБЛЕМИ:-) (F) (F) (F) (L)

Марquotяна:

Дякую п. Таня, що відгукнулися на мою пропозицію.
І я мабуть почну першою мучити Вас своїми питаннями.
Моєму хлопчику 1,3 р. А проблема полягає в тому , що дитина сприймає слово "не можна" тільки коли крикнути або по попці хлопнути, а у випадку коли спокійно сказати "не можна" реакції взагалі ніякої. але саме значення слова він прикрасно розуміє. і так з самого початку. я не хочу бути мамою -істеричкою , яка постійно кричить на дитину щоб досягти результату.
Порадьте. Дякую.

Галина:

Розкажіть будь-ласка про тренінги для батьків - ви їх проводите тільки там де працюєте? Бо я вже стала мамою - істеричкою і хотіла б це змінити.
Чи можна до вас потрапити на консулітацію з вулиці і скільки це коштує?

Таня:

ДЯКУЮ за довіру (F) (F) (F) Дякую за запитання (F) (F) (F)
Старатимусь відповісти і допомогти вам розібратись у ваших взаємостосунках з дітками :-) (F)
Мар*янко! Вашому малюку 1,3! Це вік, коли дитя вже самостійно рухається і починає дуже активно вивчати світ! розпочався період великих відкриттів! до рочку дитя "чемно" сиділо у візочку. ще раніше - лежало в ліжечку...Раніше ходив малюк лише туди, куди його батьки занесли. а навчився ходити сам - почав ходити туди, куди цікаво. Раніше, брав у ручки те, що мама-тато пропонували, тепер намагається взяти те, що цікавить. ДИТИНА ВИВЧАЄ СВІТ! Чим більше нових предметів буде попадати маляткові в поле зору, тим більше він захоче з ними познайомитись. це нормально і здорово! Отже, чи можете ви організувати життєвий і пізнавальний простір вашого малюка таким чином, щоб в ньому було якомога менше речей, стосовно яких він може почути від вас слова "не можна", "не лізь", "ні" інші заперечення?

Марquotяна:

п. Таня я намагаюся максимально відгородитьи дитину від речей небезпечних, але є такі речі як вкусити тата до крові, а мені повитягувати волосся жмутами то свята справа, а ще занести осуду на балкон, носки з шуфляд на кухню і так по кілька разів нв день, ще обовязково залізти в шафу і закритися а потім кричати , .... я маю на увазі такі речі. не знаю як з цим боротися.

Таня:

Можна спробувати дитя відволікти від того, що б ви не хотіли, щоб вашмалюк робив чи брав у руки. Звичайно, це вимагає додаткових зусиль відбатьків, терпіння і вигадливості. але...Але хто казав, що буде легко? ;-)Не лише ваш малюк вивчає світ! Ви також вчитесь! Вчитесь бути ДЛЯмалюка! Малюк працює, вивчаю світ і ви-батьки, працюєте також,допомагаючи своїм терпінням і розумінням вивчити йому цей світ.
що можу порадити? Можу порадити:
- забрати з поля зору малюка всі "непотрібні" предмети
- старатись переключити увагу малюка на щось інше, якщо вже цей "непотрібний" предмет попав в руки вашому чаду
- терпляче зачекати 10-15 хв, унеможливлюючи загрозу заподіяння лихасобі(дитині) чи предмету, в разі, якщо попередні два запропонованихваріанти не дали жодного результату (саме стільки часу дитина в такомувіці може концентрувати свою увагу на чомусь одному)
- пам*ятайте, ДИТИНА ВИВЧАЄ СВІТ і їй потрібно допомогти. заборона не є допомогою. заборона це обмеження...

Таня:

Те, що ваш малюк, Мар*янко, кусається і вираває вам волосся - це, пробачте, захист від ваших заборон і спосіб привернути до себе увагу, увагу батьків до своїх потреб і бажань. ховаючись в шафі, а потім кричучи, він неначе каже вам "пограй зі мною. Знайди мене! я тут!". шкарпетки в кухонних шуфлядах - пустощі, бажання бавитись, як не крутіть. Коли ви є з малюком, будь те з ним і для нього. Він, ваш малюк, достатньо активний, якщо я вірно розуміюсь :-) жвавий і допитливий. вітаю! це - здорово! по-більше активних фізичних вправ, ходьби і забав. Йому буде цікаво бавитись такими іграшками, які вимагають і передбачають фізичні дії і навантаження: різні дитячі молоточки та музичні інструменти, які при прикладанні сили видають звук чи світяться...
Більш детальніше можемо поговорити в приват :-) (F)

Таня:

Галинко!
Тренінги для батьків я на разі проводжу в садочку, в якому працюю. Що це за тренінги? Я створила в садку Клуб молодих батьків "Пізнайко". для того, щоб на "засіданнях" Клубу (1-1,5) батьки могли поділитись своїми проблемами і почути на них відповіді з життявого досвіду інших батьків. крім того, на засіданнях батьки виконують різні завдання і вправи, які покликані зрозуміти внутрішній світ своєї дитини і пригадати, якими ж вони самі були дітьми. Бо, на моє глибоке переконання, ми всі родом з дитинства :-) і всі наші бажання, дії і переконання звідти. стаючи батьками, ми дуже часто забуваємо себе в дитинстві, забуваючи свої бажання і страхи. Стаючи батьками, ми хочемо зробити як краще для свого дитя при тому, зовсім не зважаючи на особливості психологічного розвитку своєї дитини.

Ольга:

Таню, чи знаєте ви у Львові дитячого психолога, з яким можна було б обговорити проблеми батькам дівчинки-підлітка?

Галина:

Чи можна приходити на ваші тренінги стороннім (тобто мені)?
В мене старшому сину 4,5 роки він у нас дуже непосидющий, і дуже важко концентрує увагу на чомусь одному. До того ж він часто влаштовує нам істерики (плаче якщо щось не отримав), я намагаюсь йому пояснити, що в житті незавжди все стається так як ми хочемо але розмови не діють, а на мій привеликий жаль, ремінь діє безвідмовно, а хотілось щоб діяла розмова - як цього добитись?

Таня:

Олю! Почнемо з того, що дитина-підліток все ще дитина і ви можете звернутись до будь-якого дитячого психолога :-) Крім того, в школі, де навчається ваше дитя, як і в кожній школі України, серед працівників є практичний психолог (згідно одного з Наказів Міносвіти від 2004 року)

Людмила:

Якщо дитина у вісні дуже здригається кидається в різні боки (тобто спить дуже неспокійно), і навіть починає хникати, причому вона спить. Бо коли пробую її погладити, вона ніби заспокоюється, але не прокидається. І таке повторюється декілька разів за ніч. Їй 2рочки і 2 місяці. Дуже буду вдячна за відповідь.

Таня:

Людмило! Якщо ваше дитя - активне і непосидюче, всюди хоче залізти івсе побачити-попробувати, веде активний спосіб пізнання світу, то таке"здригання" у ві сні може свідчити про розслаблення м*язів, які були втонусі цілий день. Було сильне напруження, яке "знімається" саме черезтаке собі "здригання" тіла. Були емоцій серед дня, - дитятко ще разпереживає їх уночі. Для профілактики можете за 1 - 1,5 год перед вечірнім сном, бавитисьменш активні ігри з малям: книжку почитати-порозглядати,кубики-пірамідки-конструктори поскладати. А ще ваш спокійний та лагідний голос, теплі та ніжні обіймі - і все буде добре :-)

Ольга:

Пані Тетяно, доброго дня! Мене дуж цікавить таке от питання: моєму синочкові майже півтора року. Він ще майже нічого не говорить, тобто не вимовляє зрозумілих слів. Проте дуже багато лепече на своїй дитячій мові. Мене цікавить чи малий розуміє сам, що він говорить, це його лепетання має якийсь смисл чи це просто набір звуків і складів, які він може вимовити? Дякую

Марquotяна:

мене теж цікавить чи має якийсь змівст оце лепетання дитяче?:-)

Таня:

:-) Мамочки! Звичайно має значення! Дитя намагається відтворювати слова і звуки, що чує повсякчас всюди і звідусіль. Те, що ви їх не розумієте поки що - це лише справа часу. частіше з ними розмовляйте, розглядайте ілюстрації, називайте предмети навколо вас і уважно слухайте, як реагує ваш малюк: якщо його зацікавив предмет чи зображення, про який ви йому сказали, він буде намагатись відтворити звуки, які почув від вас, буде намагатись назвати слово.
У цьому віці діти цілком осмислено звертаються "мама", "баба", "тата", називають звірів собачка -"гав", киця -"мау", коровка - "му", гусочка - "га-га", курочка - "коко", розуміють і починають використовувати слова "дай" і "на" тощо...(F)

Таня:

Розповім вам одну історію :-) Коли моя доня була ось саме такого віку сталась ось така історія :-)Я гуляла з дітьми. Синові було 5,5, доні - 1,5. Мені прийшлось піти здочкою додому, щоб її переодягнути. син залишився на дворі бавитись.Одна з мамочок, що гуляла в той час на вулиці разом з нами захотіла,поговорити з моїм сином і запитала:
- Орчику! А твоя сестричка розмовляє?
- Розмовляє! - каже син
- А що вона говорить?
- Та щось говорить...але її лише мама розуміє..
;-) :-) (F)

Оля:

Скажіть, будь-ласка, з якого віку дитина осмислено каже "мама", "тато"? Моїй донечці 8 місяців і вона тата називає "мама", а він дуже хоче почути "тато"

Ольга:

А от мій малий не хоче ці слова вимовляти. Говорить тільки мама і баба. А всякі там дай на чи тим більше гав-гав не хоче. От думаю чи це нормально чи можна вже переживати.

Бо так дитина дуже жвава, допитлива, імітує дорослих (говорить по телефону, кашляє, закриваючи ротик рукою і т.д.). Коли ми раз годину чекали в черзі в лікарні, то він там був чи не найшустріший, позачіпаав всіх дітей, повідбирав чужі іграшки і пороздавав свої. :-)

Таня:

Дорогі Олі! (fr) (F) (F) (F)
Дитятка ваші неодмінно заговорять. майте терпіння. Якщо дитя постійно бачить маму, то їй простіше, швидше і легше сказати "мама". скоро скаже й тато. Олю! розрадьте чоловіка і підтримайте :-)
Тепер для ііншої Олі. З вашим малюком все добре. Просто йому й так добре, мабуть. всі його розуміють і "на мігах". Продовжуйте з ним розмовляти і називати предмети, спонукаючи його до того, щоб він їх назвав. спокійно і ненав*язливо. І найблищим часом, ваш малюк заговорить зразу ж реченнями :-) (F)

Ольга:

Пані Тетяно, дуже дякую за відповіді!(F)(F)(F)
Якщо можна, то ще одне питання: Мій малий, як я вже писала, дуже "шустрий", ні хвилини не всидить на місці. Моя свекруха каже, що в нього є задатки до гіперактивності. Чи так це? Я читала, що гіперактивним дітям важко вчитися в школі, бо вони не можуть надовго зосереджуватися. А як взагалі відрізнити звичну дитячу жвавість від гіперкативності?

Людмила:

П.Тетяна, дуже дякую за відповідь і за пораду.

Таня:

Олю, дякую за запитання (F) Приємно, що мої відповіді якимось чином вам допомагають :-$ (F) (L) Постараюсь відповісти на ваше запитання про гіперактивність дитини.
Якщоговоритидетально, то в перекладі з латинської мови «активний» –означаєдіяльний, дієвий, а грецьке слово «гіпер» вказує на перевищеннянорми.Гіперактивність у дітей виявляється невластивою длянормального,відповідного зросту розвитку дитини неуважністю,імпульсивністю. Заданими психолого-педагогічної літератури, в описітаких дітейуживаються терміни: «рухливий», «імпульсивний»,«спритний»,«енерджайзер», «вічний двигун», «живчик», «вулканчик». Деякіавторивикористовують і такі словосполуки, як «моторний тип розвитку»«діти зпідвищеною активністю» «діти з підвищеною афективністю».Лікарі вважають, що гіперактивність є наслідком дуже незначного ураження мозку, яке не визначається діагностичними тестами.

Таня:

Психологи виділяють наступні ознаки, які є діагностичними симптомами гіперактивних дітей:

1. Неспокійні рухи в кистях і стопах. Сидячи на стільці, маля корчиться, звивається.

2. Дитя не може спокійно сидіти на місці, коли від нього цього вимагають.

3. Легко відволікається на сторонні подразники.

4. Насилу чекає своєї черги під час ігор і в різних ситуаціях в колективі (на заняттях, під час екскурсій і свят).

5. На питання часто відповідає, не замислюючись, не вислухавши їх до кінця.

6. При виконанні запропонованих завдань випробовує складнощі (не пов'язані з негативною поведінкою або недостатністю розуміння).

7. Насилу зберігає увагу при виконанні завдань або під час ігор.

Таня:

8. Часто переходить від однієї незавершеної дії до іншої.

9. Не може грати тихо, спокійно.

10. Багато базікає.

11. Часто заважає іншим, пристає до тих, що оточують (наприклад, втручається в ігри інших дітей).

12. Часто складається враження, що дитя не слухає звернену до нього мову.

13. Часто втрачає речі, необхідні в дитячому саду, школі, удома, на вулиці.

14.Інколи здійснює небезпечні дії, не замислюючись про наслідки, алепригод або гострих відчуттів спеціально не шукає (наприклад, вибігає навулицю, не озираючись по сторонах).

Таня:

Віро! Прочитала ваше запитання і зразу виникло зустрічне запитання до вас: як часто за день ви кажете своєму малюку слово "не можна"? і як на вашу думку, чому ваше дитя може не дозволяти бабці й дідові заходити до кімнати?

Таня:

Всі ці ознаки можна згрупувати за наступних напрямках:

– надмірна рухова активність;

– імпульсивність;

– відволікання-неуважність.

Діагнозвважається правомірним, якщо наявні щонайменше вісім зі всіх симптомів.Так, маючи досить хороші інтелектуальні здібності, гіперактивні дітивідрізняються недостатністю мовного розвитку і тонкої моторики,зниженим інтересом до придбання інтелектуальних навиків, малювання,мають деякі інші відхилення від середніх вікових характеристик, щоприводить до відсутності у них інтересу до систематичних, вимагаючихуваги занять, а значить, і, майбутньою або справжньою учбовоюдіяльністю.

Таня:

Я вже писала в одному із своїх постів раніше саме про заборони і про "можна-не можна"... щоб дитя росло здорове емоційно і психологічно, необхідно створювати його життєвий простір таким чином, щоб він слово "не можна", "не лізь", "не роби" і будь які інші слова з частинкою "НЕ" чув якомога рідше. Вік 3 роки - це преславута "перша криза віку" у людини. Дитя вже вважає себе дорослим і самостійним, в порівнянні з немовлям, а для батьків він все ще малятко нерозумне. чим більше ви говорите йому "НЕ....", тим більше "НЕ..." ви будете чути у відповідь. Ваше дитя вже може цілком зрозуміло пояснити свою поведінку, якщо ви його про це запитаєте. Поговоріть з малюком. Послухайте його. Переконую вас, ви дізнаєтесь дуже багато нового і цікавого для себе :-)

Таня:

рано зараз говорити про гіперактивність, як остаточний діагноз. Зараз він у вас - жвавий, допитливий і здоровий. а от в рочків 5-6 поговоримо при потребі з вами знову :-)

Таня:

Тепер щодо наказування дітей. Ясна річ, що наказувати дитину занепослух приходиться і це потрібно робити. Але потрібно робитирозважливо і, по можливості, спокійно, не ображаючи і не принижуючи дитину (!) Якщо ви перший раз заборонили дитині щось зробити, а вона не послухалась зразу, скажіть свою заборону вдруге. Але при цьому, неодмінно вкажіть, яке саме покарання чекає вашу дитину в разі її неслухняності. Наприклад, "Якщо ти зараз зробиш то-то й то-то, я поставлю тебе в кут" Якщо і другий раз на неї не подіяв, то без попередження і зайвих слів, зробіть те, про що ви попередили дитину. Як би дитя не вередувала і не кричало, щоб не робило - ви повинні дотримати свого слова і зробити те, про що сказали. Цей метод діючий і ефективний. Лише потрібно його дотримуватись. через який час, ваше дитя буде знати, що покарання за неслухняність існує і буде. І, скоріш всього, цього робити не буде (F)

Вра:

доброго дня мому синочку 3 р він неслухає не реагує на слово неможна як його наказувати . І ще непозволяє зайти в кімнату бабі і дідові виганяє і закриває двері прохання так неможна недопомагає.

Таня:

По-більше терпіння до своїх діток! Терпіння і розуміння! Частіше пригадуйте, якими ви були дітьми і чого вам хотілось і чому!
Дитина кожну хвилю свого життя повинна відчувати і знати, що ви його любите! Навіть тоді, коли він щось накоїв. Можна ж сказати "Я тебе дуже люблю, але ти мене так засмутила своєю поведінкою, що я зараз заплачу". говоріть їхньою простою мовою. простими емоціями, простими переживаннями. (F) (F) (F)

Таня:

Марquotяна:

п. Таня, поділіться своєю думкою з привобу епідемії грипу і тої паніки і ажіотажу довкола нього? Дуже цікаво. Дякую.

Таня:

Марquotяна:

А ще мене цікавить таке. Синові 1,3р. через два-три тижні чекаємо поповнення. Дуже не хочу щоб синочок почувався непотрібним , забутим, щоб ревнував. Але не впевнена що ревність в такому віці має місце.
ЯК правильно поводитися- дозволяти торкатися новонародженого, гладити його, залучати до вмивання-купання-одягання чи навпаки неакцентувати увагу на новому членові сім"ї імаксимально розвести діток в часі і просторі???? Дякую.

Таня:

Дякую, Мар*янко, за запитання (F) (F) (F)
Про грип я вже хотіла писати у відповідній темі форуму :-) Але ось тут є нагода відповісти. Що я думаю про це все, що відбувається навколо грипу? Я вважаю, що грип, тим більше "свинячий" грип - хвороби з тяжкими ускладненнями і наслідками. Обегігатись потрібно однозначно. виконувати профілактичні дії потрібно однозначно. А от панікувати і впадати в крайнощі - ні в якому разі. Особисто я не слухаю новин, не дивлюсь передач про грип і не вступаю ні в які спільноти про грип. Інформація корисна, але в міру і без фанатизму. Будьте позитивно і оптимістично налаштовані завжди і всюди! Все це лихо минеться! Кожного року епідемія грипу приходить, кожного року вона проходить. Захворіти може кожен. Але паніка і страх лише шкодять людям, а не допомагають., блокуючи будь які здорові дуумки і дії в екстримальних ситуаціях. Дотримуйтесь профілактичних засобів - і з вами все буде добре :-) (F)

Таня:

якщо вже сталось так, що ви або ваші рідні-близькі захворіли, то дотримання всіх приписів лікарів і головне, віра в те, що все беде добре - обов*язкові!!!

Марquotяна:

Таня:

Тепер поговоримо про появу немовлятка в домі, коли вже є старше дитя :-)
Питання про те як вести себе, що робити для тої старшенької дитини, щоб вона не відчувала себе "ущербною" і забутою, хвилює в тій чи іншій мірі усіх батьків, що наважуються на другу дитину. Це нормально і природньо (F) (F) (F) Але надто хвилюватись не потрібно. Коли дитятко такого віку, як ваше, Мар*янко, воно ще не докінця усвідомлює, що відбувається. Це для нього буде як нова гра. Ваша задача зробити ту "нову гру" - маленька жива ляля - комфортною і пізнавальною. Все те, про що ви написали - дозволити погладити, купати, бавитись - все так і слід робити. а ще розповідати про те, що появився ще один член родини, братик чи сестричка, коментувати, що ви робите і для чого, показувати як потрібно гладити і доглядати за цим найменшим членом родини і т.інше - неодмінно потрібно. все залежить від інтонації голосу, яким ви будете це робити. тихо, спокійно і з любов*ю.

Марquotяна:

Таня:

Постарайтесь подивитись на всю цю ситуацію очима вашого старшого малюка. Його думки-міркування можуть йти ось таким чином: "от я собі жив-не тужив, зі мною бавились-гуляли, вся увага була мені, атепер щось помінялось.....є нова цікава іграшка. правда, мама-тато-бабусі-дідусі крутяться біля неї багато, але і зі мною не забувають бавитись. Коли мама біля "ляльки" - тато бавиться зі мною, читає мені казку, гуляє....коли мама бавиться зі мною, маленька "лялька" спить......"(F)
Головне, щоб дитина відчувала і далі єдність з мамою і татом. це для неї найважливіше! бо "ненавість" до братика-сестриски з*являється лише у випадку, коли уваги мало. З іншого боку, намагання занадто опікувати і дозволяти недозволене, пояснюючи і списуючи на те, що є менший - також не повинно бути. Баланс знайдеться сам-собою, якщо уважно спостерігати за зміною поведінки вашої старншої вже тоді дитини. Вона вам сама покаже-розкаже, що і як має бути (F) (F) (F)

Таня:

А в групі є, я так думаю, мамочки, які вже "пройшли" цей етап :-) Було б добре, якби вони поділились своїм досвідом адаптації дітей-батьків до появи ще одного малюка.
Мамочки! запрошую вас до обговорення!

Таня:

Любі мами!
Дуже раджу прочитати дві книжки одної автторки Ю.Б.Гиппенрейтер "Общаться с ребенком. Как?" і "Продолжаем общаться с ребенком. Так?". Як на мене - надзвичайно хороші книжки з виховання ваших малюків. Дуже раджу і рекомендую :-) (Y) (F) (F) (F)

Таня:

Зоряна:

Пані Таню, я також при надії. 1 грудня моїй доні виповниться 9 років, а в лютому в неї має народитися сестричка.(X) Що Ви порадите при такій різниці між дітьми. Наперед вдячна за поради.:-) (F)

Таня:

Ната:

в нас між дітками різниця 8 років.......готувати малого почали ще,коли планували сестричку;-)
зараз усіми діями намагаюсь показати сину,що він однаково любимий і потрібний;але є деяке "але"...різницю в любові все-таки показуємо,щоб в майбутньому не з"являлось питань.Я весь час приговорюю:"Я тебе люблю і її люблю,але вона дівчинка-її треба більше цьомати і пестити і вона менша.а ти-мужичок,старший і т.п."Синок надзвичайно гордий,що має сестричку,дуже пишається тим,що буде розказувати їй все що знає і вміє...Думаю,в нас не буде серйозних проблем!Адже,ще й до всього я маю досвід із власного життя:двох молодших братів.Ніколи в мене не виникало "ревності"...Вважаю,що дуже багато залежить від поведінки батьків.Як правило,достатньо одного необережного слова,щоб в дитячьому розумі зародився негатив.....ІМХО

Таня:

Надя:

У мене старшому сину 3,5 роки а малій 5 міс. Я коли взнала що я вагітна сказала старшому що внього буде сестричка. Дитину треба готувати до несподіванки. Ми йьому казали що ми йього дуже любемо, особливо треба повторювати коли народиться дитина. Годуєте маленьку дитину а старшому говорите що мама і тато дуже сильно любе тебе і сестручку. Ми йьому казали що сестричка дуже любить йього і неможе дочикатись коли вона виросте і будить бавитись з тобою. Коли старший скаже що не хоче давати свої ігрушкі то ви йьому кажіть що сестричка або братик виросте і буде мати свої ігрушкі і тобі дасть ними бавитись.В нас СЛАВА БОГУ пройшло все без ревнощів. Наш синочок просто обожнює свою сестричку, а мала коли йього баче то піщить до нього. Мами постарайтесь бути дуже терплячі до старших і побачете вони не будуть ревнувати. Всім бажаю терпіння, щастя і удачі.

Таня:

добрий день. хочу поставити такепитання. у мене два синочки 8рокыв та5рокыв.вони не можуть знайти компромысу. завжди бються спорять дражняться. у мене ынколи терпыння не хватаэ. окремо бавитись не хочуть. чим мены ъх зацыкавити щоб вони стали дружными . коли вони поокремно то скучають один за одним та люблять один одного.

Зоряна:

Александра:

Зоряна. Різниця між моїми дівчатками - 13, 5 років. Як тільки я дізналась, що вагітна - відразу про це россказала старшій. І попросила підтримати мене, сказала, що сподіваюсь на її допомогу. Пояснила, що мені без її допомоги ніяк. І отримала від неї величезну підтримку. Спочатку під час вагітності, вона зі мною гуляла, допомогала по господарству, ми разом мріяли про дівчинку, підбирали ім"я, тепер я всім кажу, що без неї, я як без рук, і це є правда!!! Зі старшими дітьми потрібно бути максимально відвертими, вони хочуть бути старшими, тож ми вже можемо з ними говорити майже як з рівними. Ми зі старшою, як дві подружки, а молодшу бавимо, як спільну доцю:-D

Ната:

Ира:

Доброго дня, не знаю чи до Вас це запитання та все ж спробую. Дитині 1,4 рочки. Вдень спить добре, в обід 2-3 год, спокійно, бачить кольорові сни і т. д. Вночі набагато все гірше: засинає нормально о 22-22,30 год, до 1-2 год ночі спить нормально , потім крутиться внртиться починає плакати, колисання не допопмагає, забираєм до себе з чоловіком у ліжко. Ще може кілька разів до ранку проснутися, попє компотик покрутиться і далі спить, час від часу перевіряє чи ми поряд. Не знаємо як його відівчити, може переросте?

Ира:

Надя:

Марина:

У меня разница между детьми почти 16 лет. Старшая девочка и младший 4 месяца-мальчик. Восприняла она нормально, хотя и переживала что я перестану ей уделять внимание, но когда появился Даничка всё стало на свои места. Нянькается и гуляет и дома сидит, когда мне нужно выйти. Хвастается всем друзьям что у неё маленький братик. У меня есть проблемы со старшей дочерью мужа от первого брака. Ей 14 лет и она очень ревнует ко всем папу, хотя мы уже вместе 5 лет. И как не старалась всё равно её ревность с неё прёт через вверх...Иногда портит настроение и мне и мужу, не говорю уже и за свою дочь...

Марина:

Таня:

Страница: 1 2

Категории

Запитай у дитячого психолога )